Газові мережі та устаткування. Практична робота №1.

Інструкційна карта

до виконання

Практичної роботи №1 «Визначення годинних і річних витрат газу різними категоріями споживачів»

1.            Отримують індивідуальні вихідні дані кожним студентом.

2.            По додатку №1 «Склад природних газів» визначаємо теплоту згоряння родовища. У формулу підставляємо горючі компоненти родовища: метан, етан, пропан, бутан, пентан у відсотках, виписаних з таблиці. Знайдене значення в Кдж/м³ переводимо в мДж/м³ .

3.            Густина родовища визначається по формулі, але цифри підставляють у долях (відсотки,розділені на 100).Тут приймають участь всі компоненти родовища. Орієнтовно, відповідь має бути наближена до 0,73 кг/м³, на яку складені таблиці і номограми по природньому газу. В залежності від вмісту метану в родовищі, густина в кожного студента буде різна. Головне, щоб вона була менша за густину повітря (1,293 кг/м³), так як природний газ легший за повітря.

4.            Схему кварталів мікрорайону викреслюють в масштабі М1:100м (в 1см -  100м). Показують місце розташування фабрики, заводу та поверховість в кварталах.

Площа кварталів підраховується в м², а потім переводиться в гектари (га), наприклад:

300м×300м=90000м²= 9 га

5.            Розрахункову щільність населення знаходимо по двох забудовах (поверховостях), згідно завдання.

6.            Кількість жителів знаходимо, помноживши щільність населення на площу в гектарах.

N= P×F (чол.)

7.            Таблиця годинних витрат газу складається з восьми колонок.

·               Колонка 1. Вид споживачів. Він буде різний для низького і середнього тиску газу.

По низькому тиску є 2 зони поверховості.

·               Колонка 2. Норми витрат газу в мДж беремо по додатку №2

·               Колонка 3. Норми витрат газу в м³ визначаються поділивши значення  мДж на теплоту згоряння родовища (2 кол. : 3 кол.)

·               Колонка 4. Для споживачів низького тиску виписуємо готові значення кількості жителів по зонах поверховості, а для споживачів середнього тиску – додаємо 2 значення кількостей жителів для всього мікрорайону.

·               Колонка 5. Кількість розрахункових одиниць. Вона визначається по слідуючих формулах:

-                Побут  ПГ і ВПГ (плити газові і водонагрівачі проточні газові – місцеве гаряче водопостачання).

N×K₁×K₂де:

N – кількість жителів по забудові.

К₁ – коефіцієнт в долях  (%:100) на приготування їжі в домашніх умовах (див. вихідні дані)

К₂ – коефіцієнт в долях (%:100) на місцеве гаряче  водопостачання (див. вихідні дані)

-                Побут ПГ і ЦГВ (плити газові і центральне гаряче водопостачання)

N×K₁×K₃

N – кількість жителів по забудові.

К₁ – коефіцієнт в долях (%:100) на приготування їжі в домашніх умовах (див. вихідні дані)

K₃- коефіцієнт в долях (%:100) на центральне гаряче водопостачання (див. вихідні дані)

-                Громадські будівлі – з другої по сьому  колонку підрахунок не ведемо, лише у  колонці 8 - від суми побуту береться 5% (Σ×5:100).

-                Школи – нормативне значення – це 200 школярів припадає на 1000 жителів.

N× 200\1000; де N – кількість  жителів по забудові

-                Лікарня – нормативне значення - 12 ліжок припадає на 1000 жителів.

; де N – кількість  жителів по забудові

-                Їдальні – нормативне значення – 90 обідів в рік на одну людину.

N ×90;N – кількість  жителів по забудові

-                Лазні:

N×54×K₄; де

N – кількість  жителів всього мікрорайону

54 – нормативна кількість помивок у лазні в рік на 1 людину.

K₄ – коефіцієнт у долях (%:100) користування лазнями (див. вихідні дані)

-                Пральні :

N×K₅ × 100\1000 ; де

N – кількість  жителів всього мікрорайону

К₅ – коефіцієнт в долях (%:100) користуванням пральнями (див. вихідні дані).

100 – норма в кг прання білизни на 1 людину в рік

1000 – це цифра в кг (1 тонна),при якій взято норматив з додатку №2 в мДж.

-                Хлібзавод:

-                На випічку чорного хліба N××К₆×365; де

N – кількість  жителів всього мікрорайону

0,3 - це норма в кг споживання чорного хліба за добу на 1 людину

1000 - тисяча жителів

К₆ – коефіцієнт в долях (%:100) користування хлібозаводом (див. вихідні дані)

365 – кількість днів у році

-                На випічку білого хліба  N××К₆×365; де

N – кількість  жителів всього мікрорайону

0,2 - це норма в кг споживання білого хліба за добу на 1 людину

1000 - тисяча жителів

К₆ – коефіцієнт в долях (%:100) користування хлібозаводом (див. вихідні дані)

365 – кількість днів у році

-                На випічку кондитерських виробів  N××К₆×365; де

N – кількість  жителів всього мікрорайону

0,1 - це норма в кг споживання кондитерських виробів за добу на 1 людину

1000 - тисяча жителів

К₆ – коефіцієнт в долях (%:100) користування хлібозаводом (див. вихідні дані)

365 – кількість днів у році.

·               Колонка №6. Річні витрати газу (м³/рік) визначають шляхом перемноження кількості розрахункових одиниць на норми витрат газу в м³.(3 кол ×5 кол)

·               Колонка №7. Коефіцієнт годинного максимуму беруть по додатку №3, однак дуже рідко отримують цілі числа по розрахунках. Тому приходиться визначати цей коефіцієнт  методом інтерполяції.

До прикладу, N = 4770 чоловік.

Беремо з таблиці додатку №3 значення для 3^х і 5^ти тисяч, так як значення N знаходиться між ними.

Робимо розбивку, яка підійде всім, у кого N буде більше 3^х і менше 5^ти тисяч.

3000 – 1/2050

5000 – 1/2100

2000 –  50

1000 –25

100 –      2,5

10      –     0.25

1       –    0.025

Знаходимо різницю між двома колонками, на 2 тисячі припало 50. А кожне значення Nу нас має тисячі, сотні, десятки, і одиниці - так і записуємо в стовпчик. Так як 1000 менша за 2000 в 2 рази, ділимо 50 (які справа) на 2. Так як 100 менше за 1000 в 10 разів, ділимо 2,5 на 10 , і 0,25 ділимо на 10.

Підрахунок коефіцієнта для N = 4770 чол.

Так як коефіцієнт дробний, в чисельнику одиниці, підраховуємо тільки знаменник. Записуємо першу цифру для 3^х тисяч. Додаємо 1 тисячу(бо в нас по прикладу 4 тисячі) і перемножуємо на значення при тисячах зі стовпчика розбивки. Додаємо кількість сотень (у нас по прикладу 7) і перемножуємо це число на значення при сотнях з розбивки. Додаємо кількість десятків (по прикладу 7) і перемножуємо на значення при десятках з розбивки. А так як одиниць в числі немає, то ігноруємо їх. Інакше, додавали б ще кількість одиниць і перемножували б на значення при одиницях.

Отримане дробне число коефіцієнту записуємо в колонку №7

Розбивка для числа N між 5 і 10 тисяч

 5000 – 1/2100

10000 – 1/2200

5000  –       100

1000  –      20

100    –     2

10      –     0.2

1       –    0.02

Розбивка для числа N між 10 і 20 тисяч і зробимо підрахунок  для N = 12708 (з прикладу)

10000 – 1/2200

20000 – 1/2300

2000    –       100

1000  –        10

100    –          1

10      –       0.1

1       –    0.01

Підрахунок  буде вестися аналогічно прикладу.

Для того,щоб визначити витрату газу котельнею, треба:

Q_кот = ΣQ_ц.оп.+ ΣQ_р.в.+ ΣQ_р.г.в.  (м³/год)

Знайдені витрати газу різними споживачами записуємо в зведену таблицю. Низький тиск у нас розділено на дві зони поверховості,а середній – одне значення по всьому мікрорайону. Числа беремо з колонки №8 таблиці годинних витрат газу, і готові значення записуємо. Щоб знайти загальну витрату газу (кол. №3) по низькому тиску додаємо два значення по двох зонах (кол.№5 і 6), а по середньому тиску – дублюємо, тобто записуємо таке ж, як і в 4^й колонці.

Значення на місцеве і центральне опалення знаходимо в підрахунках перед зведеною таблицею, а значення витрат газу фабрикою і заводом- у вихідних даних. Усі виписані значення додають по вертикалі.

Практична робота №1 – закінчена.